1. Головна
  2. Блоги
  3. Важка стаття. Як влада розвалює КПК

Важка стаття. Як влада розвалює КПК

Чому зміни до Кримінального процесуального кодексу так і не стануть елементом ефективної судової реформи

 

Чимало політиків і експертів стверджують, що зміни до Кримінального процесуального кодексу, котрі набули чинності, ускладнили процедуру поховання. Мовляв, тепер без обов’язкової судово-медичної експертизи, на яку необхідно отримати дозвіл суду, поховати людину не вдасться.

Насправді поховати померлого можна так само, як і раніше, якщо не виявлено ніяких слідів криміналу. Якщо ж є докази насильницької смерті, знадобиться більше часу для з’ясування її причин. Тож у плані кардинально нічого не змінилося. Але змінилося багато чого іншого.

Свободу ґвалтівникам?

Згідно з новими змінами до КПК, слідчий має право до п’яти днів розглядати те чи інше клопотання про проведення експертизи.

А що в такому випадку робити, наприклад, жертвам зґвалтувань? Згідно зі статистикою, переважна більшість постраждалих – жінки.

Адже деякі сліди злочину зникають за день, а то і за кілька годин.

При цьому жертвам як фізично, так і психологічно тяжко звернутися до поліції і заявити про злочин. А тепер ускладнена ще й сама можливість покарати ґвалтівника.

Змагальність процесу

Зміни в статтях 242-244, 332 КПК передбачають, що тепер тільки суд зможе призначати експертизу. Це означає, що сторона захисту позбавляється права залучати експертів на договірних засадах, а сторона обвинувачення буде змушена чекати дозволу суду, щоб провести експертизу. Тільки слідчий суддя зможе доручити проведення експертизи за клопотанням сторін.

Це є відвертим порушенням принципів змагальності та рівності сторін процесу. Навіть більше, це є обмеженням права збирати докази, які могли б бути джерелом захисту в суді.

Ще один парадокс полягає у тому, що одні норми суперечать іншим. Так, у цивільному процесі сторони можуть самостійно надати висновок експерта як доказ у справі. Навіть у тих випадках, якщо експертиза призначається судом, сторони можуть вибрати експерта або експертну установу і запропонувати питання, які повинні бути досліджені під час проведення експертизи.

Зате в кримінальному процесі без рішення суду експертиза не проводиться.

«Підігрування» злочинцям

Чимало запитань викликає і оновлена ​​стаття 219 КПК, яка вдвічі скорочує терміни досудового розслідування. Передбачається, що його потрібно завершити впродовж одного місяця від дня повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального проступку, а також упродовж двох місяців від дня повідомлення особи про підозру у вчиненні злочину. Але пошук підозрюваних може тривати понад трьох місяців, особливо коли йдеться про добре організовані злочини.

Уявіть собі: якщо протягом двох місяців навіть у такій складній справі, як замовне вбивство, підозрюваного немає, кримінальне провадження необхідно закрити. Все це створює ризики тотальної корупції, коли фігуранти або підозрювані у справі платять хабарі для непродовження термінів.

Також оновлені статті 303 і 307 надають можливість оскаржувати у слідчого судді рішення (повідомлення) про підозру. Тому особи, яким оголошено підозру, масово будуть оскаржувати відповідні дії, щоб затягнути кримінальне розслідування. Злочинці від таких «змін» можуть бути в захваті. Тепер у них з’явилося ще більше можливостей уникнути заслуженого покарання.

Словом, зміни до КПК так і не стануть елементом ефективної судової реформи – того, чого так прагнуть мільйони українців.

Поширити
Блоги
Схожі статті