1. Головна
  2. Блоги
  3. Малазійський «Боїнг». Які юридичні наслідки чекають на Росію

Малазійський «Боїнг». Які юридичні наслідки чекають на Росію

 

Чотири роки минуло з моменту збиття малазійського «Боїнга» на сході України. І лише зараз Нідерланди та Австралія офіційно звинуватили Росію у цій трагедії.

Чи може Україна використати цю ситуацію на міжнародному фронті проти РФ? Спробуймо розібратись.

Чому звинувачення пролунали саме зараз?

Відповісти на це питання здатне лише слідство. Проте очевидно, що західна спільнота не готова проковтнути злочини з боку РФ. Особливо, коли вони торкнулися громадян їхніх країн.

Розслідування, яке проводить спільна міжнародна команда слідчих, ускладнюється небажанням РФ надавати необхідну інформацію та повним відстороненням від ситуації. Москва увімкнула режим «настамнет», відмовляючись визнати свою причетність до збиття «Боїнга».

Проте з огляду на масштаб трагедії та її обставини, темпи розслідування, насправді, не є повільними.

По-перше, розслідування відбувається дуже ретельно, із вкрай детальним збором доказів та відповідних документів. Мета – безапеляційно довести відповідальність РФ. А це потребує максимального правового та фактичного підґрунтя. Якраз те, чого часто бракує українським слідчим, «гучні» справи яких через брак доказів розлітаються у залах суду.

По-друге, згідно зі спільною голландсько-австралійською заявою, сторони «переконані, що Росія відповідальна за розгортання установки «Бук», яку використали для збиття МН-17». Тобто цілком можливо, що саме тепер міжнародна слідча команда систематизує та проаналізує усі докази й факти, які дозволять вийти на остаточну позицію. Підкреслюю, ця позиція підкріплена (наразі непублічними) доказами, зібраними за чотири роки.

РФ притягнуть до міжнародної відповідальності. Це факт. Єдине питання: який задіють механізм?

Уряд Австралії заявив, що зробить наступний крок для формального притягнення Росії до відповідальності.

Зокрема, Австралія та Нідерланди попросили РФ долучитися до переговорів, проте вказали на перспективу міжнародного судового процесу.

ЄС, США, НАТО та Об’єднане Королівство також закликали Москву взяти на себе відповідальність за трагедію.

Зважаючи на те, як наш сусід дотримується міжнародних норм, а точніше, ігнорує їх, сподіватися на щиросердне зізнання Путіна навряд чи потрібно.

Але світ не стоїть на одному місці. Режими навіть найдеспотичніших диктатур рано чи пізно падають. Росія – не виняток. Тому багаж доказів проти злочинів її керівництва потрібно дуже ретельно збирати, аби в момент «X» їх уміло використати. Тут Україна має бути як ніхто зацікавлена, аби такий збір доказів відбувався не фрагментарно, а системно, із залученням провідних країн світу.

Яка перспектива справи?

Варто пригадати прецедент, так звану «справу Локербі», коли в 1988 році агенти лівійської розвідки підірвали «Боїнг-747» авіакомпанії «Панама» над британським містом Локербі. Розслідування тривало 15 років, перш ніж влада Лівії визнала причетність до цього теракту своїх офіційних осіб.

Не виняток, що з’ясування істини в справі малазійського «Боїнга» розтягнеться мінімум на 7-10 років.

Щодо конкретних фігурантів справи, то їх можуть судити в національних судах відповідних держав згідно з громадянством жертв (наразі є інформація, що справи розглядатимуться у Нідерландах). Суди можуть відбуватися in absentia, тобто без присутності обвинувачених.

Чи відшкодує Росія збитки родичам?

Це ще одне питання, яке є принциповим для постраждалих осіб, але абсолютно неважливим для агресора. Відшкодування збитків родичам можливе лише у випадку взяття Росією відповідальності за трагедію. А це видається малоймовірним, оскільки цим РФ фактично і юридично визнає свою тривалу збройну агресію на сході України.

Тут є два варіанти для тиску: дипломатія та міжнародний судовий процес. Обидва передбачають політичну волю РФ до вирішення конфлікту і готовність відповідати за скоєне (принести публічні вибачення, здійснити компенсаційні виплати тощо). Знову ж таки – для РФ це означатиме відповідальність за тисячі смертей наших солдатів та мільярдні фінансові збитки, завдані Україні.

Крім того, навіть якби ми сьогодні почули вердикт суду, і Росія погодилася виплатити компенсації сім’ям загиблих, це не скасовує іншого. Ключове для нас – шукати методи, як зупинити війну на Донбасі. Цього хоче переважна більшість громадян України. Це робота, яку за нас ніхто не виконає.

Курс на Міжнародний кримінальний суд?

Будь-яка справа у міжнародному суді автоматично стає прецедентом і може використовуватися для обґрунтування юридичних позицій у наступних справах. Однак йдеться про ухвалені судові рішення. Наразі ж ми не маємо доступу до матеріалів слідства, не знаємо про політичні домовленості, які можуть існувати, а тому прогнозувати судові перспективи справи малазійського «Боїнга» ще зарано.  

Однак з ідеологічного боку визнання вини Росії є важливим інструментом притягнення у майбутньому до відповідальності усе злочинне керівництво РФ.

Ніхто тепер не ставить у провину Україні катастрофу малазійського «Боїнга». Також висунуті звинувачення на адресу Росії стають ще одним аргументом на користь того, що ми стали жертвою російської агресії, і посилюють позиції України в переговорах щодо деокупації Донбасу.

Збитий «Боїнг» – це лише фрагмент великої гібридної війни, але він є початком судової розправи над агресором.

Поширити
Блоги
Схожі статті