1. Головна
  2. Блоги
  3. Крадії олімпійського золота: Держава дає мільярди на спорт, але куди вони йдуть?

Крадії олімпійського золота: Держава дає мільярди на спорт, але куди вони йдуть?

Цьогоріч Олімпійські ігри відбувалися у південнокорейському Пхьончхані з 9 до 25 лютого.

У складі збірної України на змагання прибули 33 атлети, які загалом у медальній таблиці посіли 21-ше місце, взявши одне «золото». Здобув його Олександр Абраменко в чоловічому фристайлі, з чим його, до речі, щиросердечно вітаю.

 

Ще до початку ігор Міністерство молоді та спорту натякало, що особливих надій на наших спортсменів покладати не варто і що навіть одна медаль вже буде успіхом. І цей досягнутий результат не є найгіршим, адже вже двічі українці поверталися з попередніх зимових Олімпіад взагалі без нагород. Однак чи можна це назвати нормальним для країни з довжелезним списком спортивних перемог у недалекому минулому?

Український спорт деградує просто на очах. Дедалі частіше наші спортсмени виступають на міжнародних змаганнях під прапорами інших держав. Уже зовсім скоро заслужена спортивна слава України стане предметом суто «музейної» гордості.

З’являються правомірні запитання: чому ж ми втрачаємо наш спорт? Чому більше не можемо тримати належного рівня?

І ви знаєте, є доволі пряма та проста відповідь на ці прикрі запитання. І знайти її можна у цілком офіційних державних документах. Маю на увазі спеціальний звіт, оприлюднений днями Рахунковою палатою України.

Цей документ має довгу, але промовисту назву, яка показує нам, де зарили собаку українських спортивних невдач: «Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству молоді та спорту України на підготовку резерву і складу національних команд та забезпечення їхньої участі у міжнародних змаганнях».

Доволі цікаво. Чи не так? Наскільки ж ефективно були використані держбюджетні кошти, виділені на підготовку наших команд? Бачимо, що держава в принципі виділяє певні кошти на цю підготовку. Отже, може, проблема в самих спортсменах? Може, погано стараються, лінуються?

Що ж, читаємо звіт.

Як і підказувала нам інтуїція, аудит Рахункової палати містить багато цікавих фактів, які переконливо пояснюють загадку української спортивної кризи.

На початку ми дізнаємося, що лише у 2016–2017 роках на розвиток спорту держава виділила близько 2 млрд грн. Непогано, чи не так? Чому ж тоді спортсмени національних збірних команд змушені здійснювати свою підготовку за кордоном? Чому немає сучасних спортивних споруд, які б задовольняли потреби професійного спорту високого рівня?

А ось чому. Далі ми довідуємося про численні факти виявлених порушень та зловживань з боку чиновників Міністерства молоді і спорту.

Так, до переліку баз олімпійської підготовки національних збірних команд дивним чином включено 9, які взагалі не мають відповідних спортивних споруд, обладнання та інвентарю для проведення спортивних заходів за 17 видами спорту.

Причому 6 баз із цього списку внесено до переліку баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від плати на землю. Ну, то що ж тут такого?..

Йдемо далі.

Як показав аудит, 40 баз не можуть забезпечити належного проведення навчально-тренувальних зборів і змагань національних збірних команд за всіма визначеними Переліком видами спорту. 21 база не може цього зробити через відсутність необхідного обладнання та устаткування. 14 баз – через завантаженість навчальним процесом. 5 баз – через виконання робіт з реконструкції.

Хтось скаже, що немає коштів на обладнання. На що у звіті знаходимо відповідь, що тільки протягом останніх двох років кошти держбюджету в сумі понад 6 млн грн було використано Міністерством молоді і спорту не за цільовим призначенням.

Чемпіоном та яскравим прикладом всіляких зловживань стала Ворохтянська високогірна навчально-спортивна база «Заросляк». За рахунок коштів державного бюджету її керівництво здійснило оплату будівельно-монтажних робіт (на суму в понад 100 тис. грн), які насправді так і не було виконано. Окремі споруди в підпорядкуванні цієї бази побудовано за межами офіційно наданої земельної ділянки – на невідомо чиїй землі. Здивувала база «Заросляк» також тим, що до свого балансу зараховує лижну трасу, якої насправді немає. Причому на ущільнення снігового покриття цієї траси-невидимки база придбала недешевий транспортний засіб «Ратрак», який досі не використовують. Бо траси ж немає!

Зате на території бази є 10 дерев’яних торговельних кіосків, які на існування права не мають, оскільки на них не укладено відповідних договорів оренди. Відповідно, і орендну плату за використання ділянки і спожиту енергію підприємству не нараховували.

Не довелося багато плескати нашим спортсменам у Кореї? То аплодуймо натомість цирковій спритності трюкачів із «Заросляка», де державний спорт перетворили на спосіб особистого збагачення.

Або візьмемо усім відомий спорткомплекс «Льодовий стадіон» у Києві. Якимсь чином відведена під нього земельна ділянка, яка має офіційне рекреаційне призначення, набула статусу «землі житлової та громадської забудови». Чому? Сподіваюсь, відповідні органи незабаром з’ясують. І бажано це зробити ще до того, як держава взагалі втратить право на цю територію.

Зрештою, за результатами свого дослідження, Рахункова палата робить очевидний висновок. Наведу його повністю, щоб вже не було жодних сумнівів:

«Міністерство не створило належних умов для ефективного управління об’єктами державної власності для підготовки спортсменів національних збірних команд. Більшість спортивних споруд державних підприємств, які належать до сфери його управління, не відповідає стандартам, визначеним міжнародними федераціями для проведення міжнародних змагань, і не залучається до проведення спортивних заходів.

Унаслідок цього результати виступів вітчизняних спортсменів на міжнародних спортивних змаганнях погіршуються. Досягнення національних збірних команд з року в рік знижуються, що не сприяє підвищенню авторитету України на міжнародній спортивній арені».

Випадково чи ні, але цей звіт було опубліковано саме в період проведення XXIII зимових Олімпійських ігор, а саме 12 лютого 2018 року, хоча затверджено його було ще в грудні торік.

Красномовний сигнал для нас усіх, чи не так?

Поширити
Блоги
Схожі статті
Тема тижня
Відео
Фото
Газета
Facebook