Роздуми для дискусії. Почалася серйозна виборча кампанія, масштабна боротьба за увагу та симпатію населення.
Спостерігаючи за ситуацією, вкрай здивований тим, що оточуючий інформаційний простір досі позбавлений аналітичної підтримки.
В перший тиждень нового року виникло відчуття, що виборча кампанія буде активною, технологічною і напруженою. Проте за два тижні ми спостерігаємо протилежне.
Політична еліта, як складова повноцінного політичного процесу, а також місцева інтелігенція досі ніяк себе не проявили. Навпаки, є відсутність думок, позицій, свого розуміння ситуації.
Ще гіршими сьогодні виглядають справи з оперативною політичною аналітикою. Адже, крім істеричних постів окремих блогерів та пристосуванців, пересічний громадянин не отримує жодного конструктивного аналізу подій. Спікери, які б мали зараз коментувати відповідні сфери свого впливу, – теж мовчать!
Згідно з дослідженнями, проведеними «Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова», сьогодні тільки 6% населення розповіли, що «дуже цікавляться» політикою, інші – продемонстрували байдужість до політичних процесів.
А ще мене зацікавили й інші дані. Зокрема, більшість українських партій – це партії лідерського типу. Донедавна це цілком влаштовувало виборців. Однак зараз орієнтація на лідера відходить на другий план, поступаючись перед значимістю програм і позицій.
Успішні піарщики мали б побачити таку тенденцію. Близько 48% громадян готові підтримати ту партію, яка запропонує ідеї і рішення, що задовольнятимуть українців. Виборці розчаровані «головами, що говорять» і хочуть бачити в політиці не тільки форму, а й зміст.
До речі, ідея голосніше за всіх лаяти владу (або, навпаки, тільки вихваляти її) – теж уже не працює. Як на мене, вперше, згідно з дослідженнями, для 30,3% українців не має значення, при владі партія чи в опозиції. Головне, ЩО вона реально зробила та ЩО пропонує.
Сьогодні населення пред’являє вимоги до професійності, досвіду політичних партій, лідерів, команд, до їх морального рівня, відповідальності та перспективної користі для країни. Як на мене, актуальним залишається відомий вислів: «Політика – це мистецтво балансування між тими, хто хоче в неї увійти, і тими, хто не хоче з неї вийти».
А якою є ваша точка зору?
