
Голова представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман заявив, що зростання зарплат негативно позначиться на економічному зростанні нашої держави.
В Україні, де сьогодні і так найнижча середня зарплата серед усіх європейських країн, такі слова посадовця з МВФ звучать як гіркий жарт і просто глузування над всіма, хто вірить в Україну, живе і працює тут, підіймаючи ВВП власної держави.
Було б і справді смішно, якби не було так сумно. Адже це черговий і, можливо, вирішальний сигнал для тих українців, які вагались, чи їхати їм на заробітки за кордон, поповнюючи багатомійльйонні лави трудової емміграції. Після таких «порад» експертів вже навряд чи вагатимуться.
Тим часом МВФ спокійно спостерігає за зростаючою деіндустріалізацією України, потужною інтервенцією зарубіжної продукції на наші ринки, мізерними квотами на продаж українських товарів до Європи, фактичною відсутністю західних інвестицій та іншими процесами, які визначають економіку країни. Але чомусь у Фонді раптом надзвичайно стурбувались намірами збільшити зарплати українцям, стверджуючи, що це негативно вплине на українську економіку.
Це ще один приклад того, що Україна повинна нарешті злізти з фінансової голки МВФ, позбутися його диктату, перестати сліпо дотримуватися порад закордонних кредиторів. Ми повинні йти власним шляхом, опираючись на ресурси України, використовуючи можливості, які дає співпраця із заходом, але при цьому керуватись економічним прагматизмом і здоровим глуздом.
Усе, що цікавить МВФ, – це бажання і надалі заробляти на Україні, виділяючи кредити. Всі їхні рекомендації зводяться до урізання пільг українцям і скорочення державних зобов’язань у соціальній сфері, нескінченного підвищення комунальних тарифів і запровадження нових податків для населення, підвищення пенсійного віку тощо. Українці повинні економити на всьому, аби виплачувати відсотки за кредити МВФ.
Здоровий глузд підказує, що все має бути навпаки. Саме зростання економіки і, відповідно, зарплат мусить бути головною метою влади. Спочатку – інвестиції, виробництво, робочі місця і податки, і на основі цього - підвищення загального добробуту населення. Але, як бачимо, це точно не у планах МВФ.